Шкільна географічната економічна освіта у 2015/16 навчальному році
У 2015/16 навчальному році у 6-му та 7-му класах предмет «Географія» вивчатиметься за навчальною програмою, що укладена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. До навчальної програми були внесені зміни, пов’язані з розвантаженням змістовної частини, що затверджені наказом МОН України від 29 травня 2015 року № 585. Розвантажені та доопрацьовані програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України.
Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення географії в основній і старшій школах: 6 клас – 2 години; 7 клас – 2 години; 8 клас – 1,5 години; 9 клас – 1,5 години; 10 клас (рівень стандарту і академічний рівень) – 1,5 години; 10 клас (профільний рівень) – 5 годин; 11 клас (рівень стандарту, академічний рівень) – 0 годин; 11 клас (профільний рівень) – 5 годин.
У 2015/16 навчальному році при вивченні географії у 8–11 класах використовуватимуться інструктивно-методичні рекомендації 2014/15 навчального року та збірники програм, за якими працювали вчителі у минулому навчальному році, а саме:
1) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11 класи; видавництво «Перун», 2005, 2006 рр.;
2) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка; видавництво «Навчальна книга», 2005 р.;
3) Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія України, видавництво «Вікторія», 2008 р.;
4) Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10–11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010 р.
Географія 6-го класу (загальна географія) є першим систематичним курсом нового шкільного предмета. Програма курсу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення загальної географії у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як природний комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв’язки. Крім того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України та окремих держав на політичній карті світу.
Таким чином, у 6-му класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній мові. Учні оволодівають основними географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної інформації.
У 6-му класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов’язково, решта – на вибір учителя. Дослідження, що рекомендується виконувати у вигляді створення презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й члени родини учня), виконуються за бажанням учителя та учнів.
Курс «Географія материків і океанів» 7-го класу є логічним продовженням курсу географії 6-го класу й значною мірою спирається на його матеріал. Як і у 6-му класі, на вивчення географії материків та океанів передбачено 70 годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резерв часу.
Головною метою вивчення географії у 7-му класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, населення та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на природні умови.
У програмі 7-го класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням учителя та учнів.
Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо), так як зміст курсу розкривається в чотирьох розділах, а саме: «Загальні географічні закономірності», «Материки», «Океани», «Природа материків та океанів і людина», то відповідну інформацію можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси https://geografica.net.ua/; http://mugachova.blogspot.com/; https://sites.google.com/site; http://geographer.com.ua/, тощо.
У результаті внесених у програму змін у першому розділі вдосконалено структуру тем про загальні географічні закономірності.
У другому розділі змінена послідовність вивчення тем і розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків у такій послідовності: Тема 1. Африка.; Тема 2. Південна Америка.; Тема 3. Австралія.; Тема 4. Антарктида.; Тема 5. Північна Америка.; Тема 6. Євразія.
Відповідно змінена кількість і зміст практичних робіт у кожній темі, тому програмний матеріал у поданому розділі можна вивчати й за минулорічними підручниками, при відповідній корекції вилучаючи під керівництвом учителя позапрограмну інформацію.
У третьому розділі «Океани» розвантажено понятійний апарат, уточнено та унормовано практичні роботи й географічну номенклатуру. Тому учні під керівництвом учителя теж зможуть використати змістовну та методичну складову вищезазначених підручників.
У четвертому розділі «Природа материків та океанів і людина» відкореговано тематичний зміст програмного матеріалу та тему дослідження.
Географічне краєзнавство
Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні України. Як і в попередні роки, вивчення географії України у 8-му та 9-му класах рекомендуємо завершувати викладанням 17-годинних курсів (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) за програмами «Фізична географія своєї області» та «Економічна і соціальна географія своєї області». При викладанні географії свого регіону потрібно використовувати географічний атлас Дніпропетровської області, у нагоді вчителям стануть: стінна географічна карта Дніпропетровської області, фізична карта, топографічна карта, інтерактивні карти та електронні посібники.
Перелік посібників, що можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику МОН України та розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua), веб-сайті РНМК. Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до навчальних занять із географії вчителям надають друковані видання: журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства освіти і науки України та газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».
Економіка
Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така підготовка учнів, що забезпечить їм достатній рівень життєвої компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та окремої людини. Вивчення економіки в школі спрямоване на розвиток економічної культури учнів; дозволяє навчити їх самостійно набувати, засвоювати і застосовувати економічні знання, спостерігати і пояснювати сучасні економічні явища; забезпечує попередню економічну підготовку старшокласникам, які продовжать навчання на економічних факультетах у вищих навчальних закладах. Перспективні напрями сучасної економічної освіти визначено в Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392. Економіка входить в освітню галузь «Суспільствознавство». Усі рекомендації щодо вивчення економіки за попередній навчальний рік залишаються чинними і для 2015/16 навчального року.
Особливості вивчення природознавства у 5 кл. протягом 2015/16н.р.
«Природознавство» – предмет, що поєднує в собі елементи знань із біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.
У 2015/16 навчальному році продовжується поступове впровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти в основній школі, нова редакція якого передбачає перехід на компетентнісну освіту, яку розглядають як діяльність і результатом якої повинно стати набуття школярами досвіду вирішення проблем за межами освітнього процесу. Для досягнення цієї мети важливим є сформованість в учасників навчального процесу розуміння необхідності досягнення нових результатів: здатності набувати знання, учитися впродовж життя, використовувати набуті знання та вміння в практичній діяльності.
Згідно з новою редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Основні положення Державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо-наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання. У рамках практичної діяльності школярів із вивчення і збереження природи рідного краю, спостереження й оцінки екологічного стану навколишнього природного середовища виховуються необхідні ціннісні орієнтації у ставленні до природного середовища. Усе це підвищує виховний потенціал природничої освіти.
У 2015/16 навчальному році вивчення природознавства у 5 класі здійснюватиметься за програмою: Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Природознавство. Біологія. 5–9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 64 с.
Типовими навчальними планами на вивчення предмета «Природознавство» у 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень. Загальний обсяг навчального часу становить 70 год., із них 3 год. – резервний час, що може використовуватися для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
У програмі зазначено необхідність спрямувати навчально-пізнавальний процес на формування в учнів загально-навчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому пріоритетами є діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для розв’язування проблемних завдань.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи потрібно залучати школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик і використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронного планетарію, відео-сюжетів, віртуальних екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної компетентностей.
Важливою особливістю навчального предмета «Природознавство» є те, що об’єктом вивчення є природа. Ця особливість потребує застосування відповідних методів (переважно практичних), форм організації навчальної діяльності (екскурсії, практичні роботи і заняття) та засобів.
Практична частина програми представлена практичними роботами, практичними заняттями і дослідницьким практикумом. У процесі реалізації практичної частини програми доцільно перші досліди зробити в класі, щоб навчити учнів ставити експериментальні завдання перед початком досліду, продумувати необхідне обладнання та послідовність виконання експерименту, робити висновки за результатами проведеного досліду. Із метою стимулювати пізнавальну діяльність учнів 5-х класів програмою запропоновано орієнтовні теми міні-проектів, мета яких – формувати вміння знаходити необхідну інформацію про тіла та явища природи в різних джерелах. Форма представлення результатів міні-проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, плакатів, презентацій, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватися на уроці. Для захисту проектів може виділятися окремий урок або частина відповідного за змістом уроку. Тематику завдань для дослідницького практикуму і міні-проектів учитель може змінювати відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, особливостей природи свого краю тощо.
Проведення екскурсій має на меті розвиток інтересу до природи, формування культури поведінки при спілкуванні зі світом природи. Підсумком кожного заняття в природі є аналіз та узагальнення взаємозв’язків неживої та живої природи. В кінці кожної теми учитель проводить уроки узагальнюючого повторення. Також передбачено проведення 2-х контрольних робіт на рік (у І і ІІ семестрах – за будь які теми).
Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми, порядок вивчення тем, послідовність вивчення питань у межах теми, пропонувати власну тематику проектів і природознавчих досліджень.
Методичні рекомендації щодо національно-патриотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах
при вивченні курсу природознавства (за матеріалами листа МОН України)
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
У контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах на уроках природознавства, що тісно пов’язане з пізнавальною діяльністю учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості.
Одним із напрямів вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину.
Використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги й любові до того місця, де вони народилися та виросли. Із цією метою в учнів формуються почуття любові до природи, рідного краю. В навчально-виховний процес необхідно включати пізнавальні тематичні екскурсії в поле, ліс, на берег озера чи річки, що збагачують духовне життя учнів, стимулюють бажання більше побачити, зробити для збереження природного середовища.
Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості та сприяє засвоєнню знань.
На уроках природознавства доцільно використовувати такі елементи національної культури, як: народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, що дійшли до нас із сивої давнини.
Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних учених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової. У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми проектів, у яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених.
Немає коментарів:
Дописати коментар